залишати спадщину

1. n

1) удовина частка (спадщини)

2) придане, посаг

3) хист, талант, дар, обдаровання

2. v

1) залишати спадщину вдові

2) одержувати удовину частку спадщини

3) давати посаг (придане)

4) наділяти талантом (with)

* * *

1) удовина частина спадщини

2) = dowry I

3) дар; талант

1) залишати спадщину ( удові); отримувати удовину частину спадщини

2) давати в придане; отримувати в придане

3) ( with) наділяти ( талантом)

1) удовина частина спадщини

2) = dowry I

3) дар; талант

1) залишати спадщину ( удові); отримувати удовину частину спадщини

2) давати в придане; отримувати в придане

3) ( with) наділяти ( талантом)

1. n

1) прохід, шлях

2) перен. канал, підхід, шлях, ключ (до чогось)

3) вузька вулиця, провулок

4) ущелина, перевал, сідловина

5) військ. стратегічне укріплення

6) військ. форт, фортеця в горах

7) фарватер; протока; судноплавний канал; судноплавне русло

8) брід, переїзд (на ріці)

9) гірн. пропускний отвір; схил

10) топографічна зйомка

11) ав. неточно розраховане заходження на посадку

12) смерть

13) карт. пас

14) перехід (з одного стану в інший)

15) посередня оцінка

16) критичне становище

17) фокус

18) пас, рух рук (фокусника)

19) дотепна вихватка

20) спорт. передача (м'яча); пас

21) випад (фехтування)

22) паспорт; перепустка

23) військ. дозвіл бути відсутнім під час перевірки; відпускне посвідчення

24) амер. короткотермінова відпустка

25) безплатний квиток, контрамарка

26) (скор. від passenger) пасажир

2. v

1) проходити; проїздити; рухатися вперед

2) проходити мимо, минати

3) пропустити, проґавити

4) не звернути уваги; не надати значення

5) проходити (через щось); переїжджати, перетинати, переправлятися

6) перевозити, проводити (через щось)

7) просовувати, утягати

8) передавати, пасувати

9) переходити, перетворюватися (to, into)

10) передаватися (переходити) у спадщину

11) пролетіти, промайнути, спливти (про час)

12) зникати, щезати; іти в небуття

13) підходити, годитися

14) відбуватися, траплятися, мати місце

15) виходити за межі; перевищувати

16) обмінятися

17) проводити (час)

18) пройти, витримати, скласти (екзамен)

19) затверджувати; ухвалювати; приймати (закон тощо)

20) висловлювати, робити (зауваження)

21) пускати в обіг

22) бути в обігу

23) відходити, ухилятися, залишати

24) відчувати, переживати

25) протягувати, пропускати

26) амер. відчиняти, відмикати

27) проколоти

28) спорт. робити випад, нападати

29) брати, долати (перешкоду)

30) юр. підготувати, оформити (документ)

31) шахраювати (в картах)

32) фізл. випорожнятися; мочитися

* * *

1) прохід; шлях; шлях, підхід, ключ ( до чого-небудь); канал

2) прохід, вузька вулиця, провулок

3) ущелина, дефіле, перевал, сідловина

4) вiйcьк. стратегічне укріплення, висота; форт, фортеця в горах

5) фарватер, протока, судноплавне русло; судноплавний канал; рибохід; брід, переїзд ( на річці)

6) гipн. прохід, пропускний отвір; скат, хідник для людей

7) метал. калібр або рівчак валка

8) гipн. топографічна зйомка

9) aв. неточно розрахований захід на посадку; проходження, проліт ( літака)

10) перехід ( з одного стану в інший)

11) смерть

12) кapт. пас

1) іти; проходити; проїжджати

2) проходити повз, минати; обганяти (про машину, водія); пройти ( мимо), пропустити, проґавити

3) не звернути уваги, знехтувати ( pass by)

4) проходити ( через що-небудь), переїжджати; перетинати, переправлятися, перевозити, проводити, переводити ( через що-небудь); просовувати

5) передавати (тж. pass over); cпopт. передавати, пасувати; кapт. пасувати, оголошувати пас

6) (to, into) переходити; перетворюватися, переходити з одного стану в інший; переходити або передаватися в спадщину ( pass over)

7) іти, проходити, минати ( про час)

8) мелькнути, промайнути, з'явитися

9) пройти; зникнути; минути; припинитися ( pass off)

10) підходити, годитися

11) відбуватися, траплятися, мати місце

12) виходити за межі; бути вищим; перевищувати

13) відповісти на ( яку-небудь) дію тією ж дією, обмінятися (вітаннями, поглядами)

14) проводити (час, день; pass away)

15) проводити (щіткою, рукою)

16) задовольняти (вимогам, нормам)

17) пройти ( випробування); скласти ( іспит); ставити ( залік)

18) пройти (цензуру, огляд); пропустити ( через цензуру)

19) затверджувати (план, витрати); приймати (резолюцію, закон); бути прийнятим, отримати схвалення ( про закон)

20) виносити (вирок, резолюцію); бути винесеним

21) висловлювати ( думку); робити ( зауваження)

22) пускати в обіг (гроші, фальшиві); бути в обігу ( про гроші)

23) ( from) відходити, ухилятися (від принципів, курсу); вмерти, відійти

24) ( through) зазнавати (нестатків, труднощів)

25) ( for) зійти ( за кого-небудь); мати славу ( кого-небудь)

26) пропускати, протягувати ( мотузку); обв'язувати ( мотузкою)

27) cл. відкривати ( ключем)

28) простромити, проткнути (кинджалом, шпагою)

29) робити випад, нападати ( фехтування)

30) cпopт. брати ( перешкоду)

31) робити паси ( у футболі)

32) юp. виготовити, оформити ( документ)

33) махлювати ( у картах)

34) мeд. випускати (мочу, кал)

35) не оголосити виплату ( регулярного дивіденду)

36) видавати себе за білого (про мулата, квартерона); приховувати своє негритянське походження

1) складання іспиту без відзнаки

2) посередня оцінка; прохідний бал, залік; оцінка "посередньо" ІІ тк. sing (важкий, критичний, скрутний) стан або положення

3) пас, рух рук (гіпнотизера, фокусника)

4) фокус

5) icт. дотепна витівка, випад

6) cпopт. передача; пас

7) випад ( фехтування)

1) пропуск, паспорт; пароль

2) вiйcьк. дозвіл не бути присутнім на перевірці; відпускний білет; звільнення; cл. короткострокова відпустка

3) безплатний квиток; контрамарка

оставить лишати, лишити, залишати, залишити, полишати, полишити, облишати, облишити, кидати, кинути, покидати, покинути, (з)оставляти, (з)оставити, (о)пускати, (о)пустити кого, що, попускатися, попуститися чого, кидатися, кинутися чого, (о многих) позалишати, пооблишати, покидати, позоставляти. -вьте меня одного - (за)лишіть мене самого. -вьте меня в покое - дайте мені спокій. Он -вил детям большое наследство - він залишив велику спадщину дітям. -вить за собою, позади себя кого - лишити кого позад себе, випередити кого. Он -вил по себе хорошее воспоминание, впечатление - він лишив по собі гарний спомин, гарне вражіння. Не -вил и следа - не (за)лишив і сліду, і сліду не кинув. -вляю это на ваше попечение - припоручаю це вам. -вить что при спешном бегстве - відбігти чого. Он -вил город и уехал в деревню - він покинув місто і поїхав на село. -вить службу, должность - (по)кинути службу, покинути служити и покинути хазяїна, уступити(ся) з служби. -вить службу у кого - відійти від кого, покинути кого. [На жнива Антін одійшов од жида (Кониськ.). Чого-ж ти кидаєш мене, году не добувши?]. -вить свет - покинути світ, зійти з світу, переставитися. -вить мир - то же и відійти від (грішного) світу. Он не -вляет его ни днём, ни ночью - він не покидає його ані вдень, ні вночі. Он -вил по себе жену и детей - він покинув (залишив, зоставив) по собі жінку й дітей. Счастье -вило его - доля (по)кинула його. Ещё не -вило счастье - ще не вмерла доля. Силы -вляют его - сили кидають (покидають, опускають) його. -вить без призора, без попечения, в пренебрежении - занехаювати, занехаяти, занехати, занедбувати, занедбати, замітувати, знехтувати що, (о многих) позанехаювати, позанедбувати, позамітувати. -ть что-л. в полном пренебрежении - упосліджувати, упослідити що. -вить на произвол судьбы - покинути (зоставити, лишити) на призволяще. Не на кого -вить дом - ні від кого піти з дому, ні від кого поїхати. -вить без внимания - поминути (лишити) без уваги що, не звернути уваги, не вважити на що, обминути, поминути що, (ирон.) в комені записати. Не -вьте меня вашею милостью (советом) - не забудьте (не поминіть) мене вашою ласкою (порадою), не позбавте мене вашої ласки (поради). Не -вьте меня без ответа (уведомления) - не відмовтеся мені відповісти (мене повідомити). -вить своё намерение, мысль - покинути свій намір, свою думку, відмовитися від свого наміру, від своєї думки, кидатися, кинутися свого наміру, своєї думки. -вить помышление о чём - покинути думати про що, спустити що з думки. [Не міг Шевченко спустити з думки кріпацьку неволю (Єфр.)]. -вить на чьё благоусмотрение - лишити, дати кому на добру волю, до вподоби. -вляя в стороне что-л. - полишаючи, поминаючи що. -вить без последствий - залишити без наслідків. -вить (дурную) привычку - покинути, закинути (погану) звичку, кинутися (поганої) звички. [Давно вже пора закинути звичку звати народом тільки селян-хліборобів (Єфр.)]. Оставь эту дурную привычку - покинь цю звичку погану. - вить примету - лишати прикмету, на признаку давати. [Віти тернові рубайте, на шляху покидайте, мені на признаку давайте (Дума)]. -вить в наследство кому - відказувати, відказати, приказувати, приказати кому що. [Вмираючи, усе господарство приказала дочці (Квітка)]. -ть кому по духовному завещанию - відписувати, відписати кому и на кого що. [Відписала на їх і хату, і ґрунт, і поле (Конис.)]. -вить себе, у себя, за собою, для себя - взяти собі, на себе. [Громада не дозволила землі продавати, а взяла на себе (Грінч.)]. -вить кого в живых - лишити кого при життю. -вим это - облишмо це, (по)киньмо це, залишімо це. Оставь! оставьте! - облиш! облиште! (по)кинь, (по)киньте! Оставь, надоело! - годі, обридло! -вьте его! - не руште! не займайте його! -вить за собой право - застерегти собі право. -вить до начала будущего лета - на залітки зоставити. -вить кого в дураках, с носом - пошити кого в дурні, на сухеньке вивести кого, візка кому підвезти, (гал.) облазнити кого. Оставленный - (за)лишений, полишений, облишений, (по)кинутий, (з)оставлений и т. д.

* * *

несов.; сов. - ост`авить

ДЕМОНІЗМ ( від грецьк. δαίμων - божество) - форма прадавніх вірувань, що полягала в уявленнях про існування надприродних істот - демонів як безплотних сутностей. Властивий різним релігіям - юдаїзмові, християнству, ісламу, відбиваючи їхню спадщину. Згідно з Д., душі людей і тварин є духами, які можуть вільно залишати тіло, вселятися в інший предмет, перетворюючи його несподіваним чином (палицю - в людину і т.п.). З часом уявлення про демонів послужили первісним матеріалом для вироблення образів духів-богів. Демони відомі у міфології багатьох народів: у стародавніх римлян це були генії - покровителі роду й місцевості, у давньоукр. міфології - мавки, дідьки, домовики, лісовики тощо.